Повість "Остап Шаптала" вперше була надрукована в журналі "Шляхи мистецтва" 1921 №2. Та окремою книжкою вийшла в 1922 р. у Харкові. Дія повісті відбувається в Катеринославі на початку 20-х років. Проблема міста й села цікавила В. Підмогильного від самого початку його творчості. Досить виразно вона окрес­лилася в повісті «Остап Шаптала» (1921), де герой-селянин, здобувши в місті освіту, маючи тут посаду, все ж по­чувається незатишно: його гнітить атмосфера байдужості до окремої людини, власна загубленість у цьому світі, мо­ральна провина за свою відірваність од джерел. Критика зустріла повість спокійно, хоча й звинуватила автора в на­туралізмі, захопленні «екзотикою буденщини». А проте це був один із перших взірців великої форми в українській пореволюційній прозі, яка в цілому мала ще новелетковий характер.
Дослідники вважають, що у цій повісті відчутний доволі потужний вплив буддизму, зокрема при змалюванні характеру головного героя. Про те говорить вага сфери танатологічного (художнього вияву інстинкту смерті) у формуванні життєвої позиції Шаптали, а також інші прикмети концепції "принципу нірвани".